ЕНЦИКЛОПЕДИЧНИЙ ТЛУМАЧНИЙ СЛОВНИК ФАРМАЦЕВТИЧНИХ ТЕРМІНІВ — комбінований вислів назви видання, що складається з декількох слів, кожне з яких має своє окреме змістовне значення, а саме:
Енциклопедичний — означає, що це науково-практичне видання містить найповнішу інформацію за певним напрямком знань та практичної діяльності.
Тлумачний — підкреслює, що інтелектуальний процес інтерпретації змісту кожного слова (терміна, предмета, поняття) має однозначне правильне визначення, яке не дозволяє розуміти і трактувати їх двояко.
Словник — видання або книга, де в алфавітному порядку наведені слова (терміни), які використовуються за певним напрямком освітньо-науково-практичної діяльності, у нашому випадку — з фармації. Інакше кажучи, словник всебічно віддзеркалює фармацевтичну термінологію, що стосується певних дисциплін за програмою «Фармація», як одне ціле. Головними завданнями «Енциклопедичного тлумачного словника з фармації» є:
1) формування єдиного підходу до тлумачення фахових термінів, що зумовлено специфічними особливостями фармації як галузі, яка охоплює всі складові науки і практики, пов’язані з ліками, їх значенням у системі охорони здоров’я (розроблення, виробництво, контроль якості, забезпечення, раціональне використання);
2) не менш важливим завданням словника є адаптація національного законодавства з фармацевтичної термінології відповідно до законодавства країн ЄС, імплементація якого передусім вимагає формування єдиного підходу до чіткого, зрозумілого і правильного визначення дефініцій фахових термінів, адже розуміння змісту кожного терміна залежить від його правильного сприйняття фахівцями. Якщо цього немає, фахівці можуть тлумачити термін по-різному, як це спостерігається у житті. Напр., для лікаря, фармаколога чи менеджера іншого фаху цілком умотивованим є використання таких термінів, як «лікарських засіб», «медикамент» чи «ліки» (замість фармацевтичний або лікарський препарат), оскільки вони є синонімами і передають основне значення — відношення до медицини або «те, що лікує», і цього досить для загального розуміння змісту інформації, а синонімічні слова відносять до узагальнювальних термінів, які можуть визначати зовсім різні предмети, напр., активні фармацевтичні інгредієнти (фармацевтичні субстанції) та фармацевтичні (лікарські) препарати.
Зовсім інше ставлення до так званих узагальнювальних термінів у фармації, де фаховий термін не може тлумачитися двояко, оскільки фармацевт має чітко розуміти не лише, про що йде мова, а й що з цим слід робити. Напр., якщо мова йде про вихідну сировину (ЛРС, АФІ), то її слід використовувати для виробництва певного препарату, а коли мова йде про готовий фармацевтичний продукт (препарат), то його слід «відпустити» пацієнту у визначеній лікарем формі й надати інформацію про його застосування (дозування, зберігання тощо). Якщо пацієнт буде вимушений використовувати декілька препаратів одночасно, то фармацевт має попередити його про можливу взаємодію та порадити, як її уникнути.
Наведений приклад демонструє, що фармацевтична термінологія та професійні знання фармацевта не лише виконують роль комунікаційного засобу, але є правовою основою для прийняття певного рішення чи організаційних заходів, а тому фаховий термін повинен мати єдине правильне і зрозуміле тлумачення.
Неправильне використання фармацевтичної термінології може негативно вплинути на якість надання фармацевтичної (медичної) допомоги, впровадження у практику новітніх технологій, стандартів і комп’ютерної техніки; на використання уніфікованих класифікаційних і формулярних систем з метою вивчення наявності ліків на регіональному або світовому ринку та здійснення оптимальної фармакотерапії, а також визначення ступеня адаптації національного законодавства до законодавства країн ЄС.
Відповідно до вимог світових стандартів, змістовне наповнення дефініцій будь-якого терміна має формуватись якомога стисліше, логічніше, але одночасно містити максимум інформації. Наявність чіткого поняття терміна, його правильне змістовне розуміння позбавить користувачів багатьох помилок.
Останнім часом у практичну діяльність упроваджено низку настанов, спрямованих на поліпшення розроблення, виробництва, контролю якості ліків, де використовуються терміни, тісно пов’язані з фармацією (фармацевтична розробка, активний фармацевтичний інгредієнт, фармацевтичний препарат, фармацевтична діяльність, фармацевтична галузь, фармацевтична допомога, фармацевтичний ринок, фармакотерапія, фармакопея, фармаконагляд, фармакогенетика, фармакоекономіка, фармакодинаміка, фармакокінетика, фармакоінформатика та ін.), що свідчить про зростання ролі фармацевтичної науки у суспільстві, і це природно, адже фармація як галузь взяла на себе відповідальність за виробництво та забезпечення ліками, що є стратегічно важливим важелем в охороні здоров’я населення та національної безпеки країни. Проте слід наголосити, що кожна з упроваджених настанов має свій перелік фармацевтичних термінів і тлумачення, яке часто різниться за змістом, що свідчить про необхідність подальшого їх упорядкування та стандартизації.
Одним із необхідних шляхів упорядкування фахових термінів є створення єдиних довідкових посібників: Державної фармакопеї, Фармацевтичної енциклопедії та Енциклопедичних тлумачних словників із фармації, в яких відображаються всі аспекти знань і фармацевтичної діяльності, що забезпечує правильне тлумачення фахових термінів.
За час існування першого видання «Енциклопедичного тлумачного словника фармацевтичних термінів» (2013) стало зрозуміло, що за змістом і структурою він може бути базовим термінологічним посібником в освітній, науковій і виробничій діяльності й служити основою для подальшого упорядкування та стандартизації фармацевтичної термінології з урахуванням розвитку наукової думки.
Наразі підготовлено друге чотиримовне (українсько-латинсько-російсько-англійське) видання «Енциклопедичного тлумачного словника з фармації» (знаходиться у видавництві), яке докорінно перероблено і доповнено майже 700 новими термінами, що використовуються останнім часом. Фахові терміни систематизовано відповідно до алгоритму фармацевтичної діяльності, а зміст і тлумачення дефініцій адаптовано до термінології країн ЄС, рекомендацій ВООЗ та Міжнародної фармацевтичної федерації (FIP). Видання, як і попереднє, розраховане на фахівців, пов’язаних із ЛЗ.
Енциклопедичний тлумачний словник фармацевтичних термінів: українсько-латинсько-російсько-англійський / Уклад.: І.М. Перцев, Є.І. Світлична, О.А. Рубан та ін. — Вінниця: Нова книга, 2014; Фармацевтична енциклопедія / Голова ред. ради В.П. Черних. – 3-тє вид. — К.: МОРІОН, 2016.